Україна у 2024−2025 роках посіла 4-те місце у світі за виробництвом волоського горіха, виростивши орієнтовно 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, передає EastFruit.
На думку експертів, саме волоський горіх може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Про це йдеться в дослідженні Київської школи економіки (KSE) «Горіхова промисловість України». Аналітики зазначили, що 2023 року експорт українських волоських горіхів оцінювали в $77 млн.
Водночас галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощують у приватних домогосподарствах.
«Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, американській — із використанням великих промислових садів у США», — зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави та донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма «єРобота», яка покриває до 70% витрат на закладку садів, уже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до списку найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли в період 2018−2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Як пише SEEDS, аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продають майже вчетверо дорожче за неочищені, і 2023 року 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина.
«Волоський горіх — одна з найперспективніших експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть незважаючи на війну, фрагментоване виробництво та політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями та консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС», — зазначили в KSE.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору та збільшити обсяги прибутків експортерів, треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва і зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують із Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим бар’єром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.